Лунаріо (Lunario)

У своїй монографії 1899 року Vincenzo Riccobono, головний садівник Ботанічного саду в Палермо, писав: «Цей новий сорт слід широко вирощувати всіма власниками цитрусових садів, просто через його рясні плоди та постійне щомісячне цвітіння. Звідси і загальна назва, Lumiuni lunariu.
Цей сорт лимона був відомий у 19 столітті, і його називали "Lunario", тому що в районі свого походження він цвіте при кожному новомісяці, а також має назву "лимон на чотири сезони", оскільки він плодоносить цілий рік.
Це сильноросла і дуже урожайна ремонтантна рослина, як і Femminello Comune, вона виробляє фрукти та квіти цілий рік. Листя темно-зелені та еліптичні, із загостреним кінчиком, бутони фіолетові і ростуть як поодиноко, так і гронами. Плоди середньої величини (6 - 7 см), формою від довгасто-еліптичної до яйцевидний, зазвичай з явною шийкою біля основи і борозенкою навколо соска. Шкірка гладенька і тонкий, в повній зрілості насичено жовта. М'якоть зеленувато-жовта, не надто соковитий, слабокислий, ароматна, має 10 - 11 сегментом і дуже мало (або зовсім не має) насіння. На відміну від інших італійських сортів досягає максимальної продуктивності в зрілості.
Плід подовжений, з яскраво вираженою шийкою в області квітконосів і соскою на верхівці. Плід має тонку шкірку і слабокислу соковиту м’якоть з невеликою кількістю насіння.
На відміну від флорентійського лимона, цей сорт стає повністю продуктивним лише у зрілому віці.
Сорт дуже підходящий для вирощування в квартирах.