Prima 1216 азиміна

Asimina triloba Prima 1216 - Селекція Доменіко Монтанарі з Фаенци - Італія, відбір з 2000 насінин (від Корвіна Девіса зі США) під номером 1216.

Азимі́на трилопате́ва (лат. Asimina triloba), також відома під назвами пав-пав або гірськи́й бана́н — вид дводольних квіткових рослин із роду азиміна родини аннонових. Єдиний вид цієї родини, який може зростати та давати плоди за межами тропічного клімату.

Наукова назва роду Asimina triloba взята з індіанської назви assimin через французьку asiminier, епітет triloba відноситься до квітів («трилопатеві» чашечки).

Вид має багато народних назв: «папая», «пав-пав», «динне дерево». Серед інших місцевих назв: «дикий банан», «банан прерії», «західновіргінський банан», «канзаський банан», «кентуккійський банан», «мічиганський банан», «міссурійський банан», «банан бідняка», «бананґо».

Слабосамозапильний – запилений іншим сортом дає більше плодів. Для найкращого плодоношення рекомендується висаджувати з різними сортами. Дерево пірамідального росту, середнього розміру, і зазвичай виростає від 2,5 до 5 метрів у висоту, кора має колір, що наближається до сіруватого. Листя восени еліпсоїдні, перед опаданням набувають інтенсивного жовтого кольору. Нове листя на однорічних гілках з'являється в період з початку до кінця квітня, ланцетні і звисають.

Квітування в кінці квітня на початку травня, кожна квітка містить кілька маточок, чим пояснюється здатність однієї квітки утворювати кілька плодів. Квітки зазвичай поодинокі, коричнево-пурпурові, діаметром до 4,5 см, з'являються в пазухах листків попередніх років, на кудлатій, опушеній квітконіжці, три чашолистки яйцеподібні, гострі, зовні блідо-зелені і опушені; шість пелюсток широкояйцеподібні, тупо-загострені, темно-пурпурові або винно-червоні, з сітчастими жилками, рано відцвітають, зовнішні відігнуті, внутрішні прямостоячі. Квітки двостатеві, але запилюються перехресно. У природних умовах азиміну трилопатеву запилюють падальні мухи і жуки-мертвоїди — її квіти видають несильний, але дуже неприємний запах, схожий на запах гнилого м'яса.

Насіння азиміни отруйне, містить алкалоїд азимінін і його настоянка вживається, як блювотний засіб. Листя дає сечогінний ефект, зрілі плоди — проносний.

Плоди дозрівають з вересня по жовтень, з красивими великими плодами у формі манго, які ростуть кистями до 5 на 1 стеблі, вагою від 200 до 350 грам. Вони можуть зберігатися 2–3 дні при кімнатній температурі, або близько тижня, при охолодженні. Її плоди починають бродити невдовзі після їх збору, і тільки заморожені фрукти можна зберігати або перевозити. Інші методи збереження включають висушування, виробництво джемів або желе. М'якоть жовтого кольору, часто використовують у десертах, додають у морозиво або млинці, а також в сокові суміші. Смак нагадує суміш банана, ананаса, манго, абрикоса та ванілі, зі складним тропічним ароматом, насіння 6-8шт. Консистенція також особлива, кремова і дуже м’ягка.

Азиміна росте на багатьох типах ґрунту, найкраще на ґрунтах злегка кислих (рН 5,5-7), глибоких, родючих, добре дренованих, цей останній пункт має важливе значення для її успішного росту. Азиміна погано почуває себе на важких або перезволожених ґрунтах. і її можна обрізати на будь-яку висоту.

Протягом перших двох років саджанці потребують цілковитого затінення, тому що природно ці рослини ростуть в густих лісах при повній відсутності прямих сонячних променів. У третій рік вимагає часткового затінення і вже на четвертому році — прямого сонячного світла. При посадці бажано залишити відстань між деревами 2,5 м.

Морозостійкість витримує до -29°C. Також бажано протягом перших кількох років захищати стовбур від морозу та яскравого сонця.

В останні роки вирощування азиміни привертає підвищений інтерес, зокрема тому, що вона стійка до шкідників, і її успішно вирощують без пестицидів. Комерційне вирощування і збирання азиміни розвинуто у південно-східному Огайо, а також вивчаються в Кентуккі і Меріленді, а також в різних районах за межами природного ареалу виду, в тому числі в Каліфорнії.