Підщепи для персика і абрикоса

Різні підщепи по різному пристосовані до навколишнього середовища, тому слід спочатку вивчити засоленість ґрунту, морози, засуху, стійкість до шкідників, а потім вже слід підбирати підщепи. Урожай і довголіття саду залежить безпосередньо від вибору підщепи.

Підщепи для абрикоса
Для абрикоса в основному використовують дві підщепи - сіянці дикого абрикоса і сіянці аличі, також з'явилася нова карликова підщепа Пумісілект.

Абрикос - сильноросла підщепа, морозостійка, посухостійка, соле-і жаростійка. Погано росте на перезволожених грунтах і на ділянках з близьким залягання грунтових вод. На карбонатних грунтах дерева хворіють хлорозом. Використовується для саджанців абрикоса в аматорському садівництві.

Алича - підщепа для абрикоса, має недолік деякі сорти недостатньо сумісні з цією підщепою.

Підщепи для персика
Основна підщепа: сіянці персика, абрикоса, мигдалю, аличі. Сіянці абрикоса, мигдалю, аличі застосовують в якості підщепи там, де дерева персика, щеплені на сіянцях персика погано ростуть.

Персик - посухостійка підщепа, слабо морозостійка. Добре росте на легких і суглинних, добре дренованих грунтах. Непридатні грунти: важкі, перезволожені, з близьким заляганням вод.

Абрикос - морозостійка підщепа, не дуже сумісна з багатьма сортами персика. Посилено використовується в північних регіонах для вирощування саджанців персика.

Алича - застосовується на важких, перезволожених, слабо-дренованих грунтах і на ділянках з близьким заляганням вод. Деякі сорти несумісні з аличею.

Мигдаль - підщепа сильноросла, посухостійка, жаро і соле витривала, слабо-морозостійка. Добре росте на кам'янистих і карбонатних грунтах. Застосовується як підщепа для мигдалю. Не підходить для західної України.

Маньчжурський персик - популяризована польськими садівниками підщепа. Її походження все ж не європейське. Цей вид персика відомий під назвою Мао тхаор, із дрібними, майже неїстівними опушеними плодами, однак латинської назви цей вид не має і в ботанічній літературі не зазначений. У Китаї його використовують і як підщепу, і як декоративну форму.

Дерева цієї форми відрізняються високою врожайністю і підвищеною зимостійкістю. За матеріалами досліджень, ще 1975 року в умовах Києва ця форма має підвищену посухостійкість.

Особливістю маньчжурського персика є зменшення сили росту залежно від конструкції насаджень, тому він ідеально підходить для створення вісеподібних (зі схемою садіння 3,5 х 1 м) та веретеноподібних (3,5–4 х 2 м) форм крони.

GF 677 — це гібрид, отриманий від схрещування Prunus Persica (Персик) x Prunus Amigdalus (Мигдаль). Розроблена в науково-дослідному інституті INRA у Франції.

Це підщепа, використовується для персикових і мигдальних дерев. Стійка до вапняних ґрунтів та посухи, Чутлива до перезволоження (але менше, ніж персик). Не переносить нематод і грибків l’Armillaria.

Придатний для бідних ґрунтів і стійкий до хвороб пересадки. Досить стійкий до Fusicoccum та Coryneum, середньо чутливий до Verticilium та Phytophtora cactorum, дуже сприйнятливий до Stereum purpureum, Agrobacterium tumefaciens, Armillaria mellea та до галлових нематод.

Це сильно зростаюча підщепа і можна застосовувати відстань посадки 5x4 м або 5x3 м, а також посадку 5x2 м можна застосовувати в системах підготовки V або Y.

Сумісність щеплення хороша з усіма сортами персиків, нектаринів і мигдалю і позитивно впливає на сорт в плані врожайності.

Це найбільш часто використовувана підщепа для персиків і нектаринів у кількох європейських країнах. Дерева, щеплені на цю підщепу, потребують літньої обрізки, щоб контролювати ріст пагонів і зменшити конкуренцію плодів і пагонів. Широко використовується, особливо в країнах, що межують із Середземним морем.


-------------------------------------------------------------------------------------
Для промислових насаджень не рекомендовано використовувати як підщепи для персика сіянці аличі й жердель, оскільки вони мають низьку сумісність із більшістю сортів персика, яка проявляється ще в розсаднику (слабкий ріст, некрози в місці щеплення, почервоніння і побуріння кори, передчасне жовтіння та опадання листя). Ці дерева недовговічні й швидко гинуть.