Rusk citrange

Цей сорт є гібридом апельсина ‘Ruby’ x Poncirus trifoliata. Є одним із найстаріших цитранжів, створених Свінглом (W.T. Swingle) у 1897 році та описаних і випущених у 1905 році (WT Swingle і HJ Webber). Його назвали на честь J. M. Rusk, першого міністра сільського господарства Сполучених Штатів.

Rusk citrange був одним із трьох саджанців, вирощених з одного гібридного фрукта, який розвинувся в гаю полковника G. H. Norton в Юстісі, штат Флорида, у 1897 році.

Дерево декоративно привабливе, сильноросле, високоросле, врожайне, морозостійке. Більш витриваліше, в порівнянні зі звичайним апельсином, і дає проміжні плоди за якістю між двома батьками. Ранній термін дозрівання: період дозрівання у теплому кліматі посідає жовтень – листопад.

Він дуже врожайний і дає невеликі плоди приблизно 4-7см в діаметрі, які дещо схожі на мандарин.
Плід сплюснутий або кулястий; гладкий; колір темно-оранжевий з червонуватим рум'янцем. Шкірка тонка і щільно прилягає. М'якоть темно-оранжева, м'яка, соковита, злегка гірка, (ароматично-смолиста), має 8-11 часточок і в середньому 4-5 поліембріональних насінин. Листя трилистне, листопадне. Квіти і бутони білі, більші за апельсини, ароматні.

Через низьку насіннєвість рідко використовується як підщепа. Стійкий до -15°C. З усіх цитранжів найплідніший, найбільш схожий на апельсин і більш їстівний.

З Rusk виходить сік, який цінується для безалкогольних і змішаних напоїв його плод дуже соковитий, виділяє набагато більшу кількість соку, ніж найкращі лимони такого ж розміру. З нього виходить дуже приємна цитранжада, її можна використовувати для приготування пирогів, мармеладу, желе та для інших кулінарних цілей.


Історія
Два сіянці, з яких було вирощено кілька брунькових дерев, нагадують звичайний солодкий апельсин за листям і загальним характером і, очевидно, є помилковими гібридами з насіння додаткових, поліембріональних ембріонів, які, як пояснювалося вище, розвиваються з певних клітин материнська тканина без втручання чоловічого елемента. Ці два сіянці мають однолисте листя та вічнозелені, як звичайний апельсин, і, хоча вони ще не плодоносили, через те, що їх кілька разів заморожували, не очікується, що вони дадуть щось цінне, ані, судячи з уже проведеного тесту, чи будуть вони виробляти більш витривалі типи. Інша розсада. № 716, був суто проміжним типом, маючи трійчасте листя, схоже на чоловіче батьківське листя, але досить більше. Навіть перші листочки молодої розсади виявляли цей характер, і фотографія розсади, але трохи більше 1 дюйма заввишки, опублікована авторами того часу, чітко показує цей трилистий характер. Крім того, № 716 був набагато більшим і більш сильним, ніж два інших сіянці, демонструючи збільшення сили, що є настільки помітною характеристикою гібридів загалом. Навесні 1899 року в розпліднику пана Г. Л. Тейбера в Глен Сент-Мері, штат Флорида, на деревах були оплодотворені ці гібриди. Перші плоди були отримані у вересні 1902 року, одне дерево того сезону дало близько дюжини плодів. Восени 1903 року це ж дерево дало близько бушеля плодів, а кілька інших дерев, що розпустилися на трійчасто-помаранчевій підщепі, дали близько півдюжини плодів кожне. Подібна кількість була також вироблена в 1904 році. Таким чином, було вироблено достатньо плодів, щоб дозволити досить ретельне випробування цього гібрида».

Синоніми: de Rush.