Чорна плямистість (фомопсис, ескоріоз)

Чорна плямистість (фомопсис, ескоріоз, відмирання пагонів). Збудник хвороби - вищий гриб з класу Дейтероміцетів.

Найбільш шкідливе захворювання у зонах виноградарства з підвищеною вологістю повітря. Уражає всі зелені органи та здерев’янілі частини кущів.

Ознаки захворювання. На здерев’янілих однорічних пагонах і багаторічній деревині захворювання викликає знебарвлення кори, плями з’являються, як правило, на перших 6-7 міжвузлях, а при сильному розвитку захворювання проявляється на плодових ланках, рукавах і штамбах. На вицвілих ділянках кори за температури вищої за 10°С утворюються плодові тіла гриба - численні чорні крапки - пікніди. Якщо міцелій глибоко вростає в деревину, то утворюються прогнилі ділянки, які спочатку стримують зростання, а пізніше викликають відмирання цілих рукавів. Перші ознаки захворювання на зелених органах виноградного куща з’являються в червні, насамперед, на однорічних пагонах у вигляді чорно-бурих, круглих або овальних крапок. Із зростанням пагонів більшість крапок збільшується, вони часто зливаються у витягнуті поздовжні плями, тканини лози розтріскуються, стають світло-коричневими. Більш темні краї розриву пробковіють і надають ураженим місцям струповидного зовнішнього вигляду. Часто заражається також листя, рідше - вусики та гребені грон винограду. Навіть ковпачки квіток іноді бувають вкриті чорними плямами. На уражених листових пластинках з’являються овальні та незграбно окреслені некрози - здебільшого поблизу більш міцної жилки, яка суцільно забарвлена у чорний колір. Некрози листя оточені світлою облямівкою з ущільненої тканини. Внаслідок натягу тканини відбувається розрив листової пластинки. Сильно уражене листя передчасно жовтіє. Іноді уражаються дозрілі ягоди, які стають темно-фіолетовими.
Збудник уражає усі зелені органи куща через ранки та продихи і живе паразитуючи, головним чином у самих верхніх шарах клітин.
Навесні за температури вищої 8°С і наявності водної плівки, з пікнід виходять спори. У дощ або при сильній росі маси спор розпливаються та поширюються частково з краплями води, а після висихання - також вітром, комахами та кліщами. Якщо спори потрапляють на зелені частини куща, вони проростають вже при температурі від 15 до 35°С (оптим. - 23°С) і відносній вологості повітря не нижчій 85%.
Виноградні рослини часто заражаються чорною плямистістю через рани, що наносяться при зламуванні пагонів, а також при інших механічних пошкодженнях.

Методи боротьби. Досить важко вести боротьбу проти міцелію гриба, проникаючого глибоко у тканини деревини та швидко зростаючого під захистом тканин господаря. Спори гриба захищені від фунгіцидів товстим шаром клітин. Хімічна боротьба з застосуванням відомих нині діючих речовин, проти міцелію гриба не дає результатів. Тому вона має бути спрямована проти плодових тіл гриба і, особливо, проти спор, що поширюються. При сильному ураженні, восени після опадання листя або після обрізки (зимова обробка) виноградні кущі слід обприскувати контактними препаратами міді. Всихаючі рукава підлягають вирізанню. При викорінюючому обприскуванні слід здійснювати ретельну обмивку кущів. Навесні фунгіциди застосовують в період появи 2-3-х листків. Подальші обприскування проти чорної плямистості для захисту молодого приросту збігаються з обробками насаджень проти мілдью та оїдіуму. Виходячи з того, що чорна плямистість є хронічним захворюванням винограду, за короткий термін її неможливо повністю ліквідувати навіть при багаторазовій ретельній зимовій та весняній обробці.

Препарати:
Антракол, Бордоська суміш, Купроксат, Ридоміл, Стробі, Танос, Хорус, Хлорокис міді